office

office
n
1. посада, пост; перебування при владі/ на посту
2. відомство, міністерство; управління, відділ, бюро
3. обов'язок, функція
4. контора, канцелярія тощо
- accountant's office фінансовий відділ, бухгалтерія
- consular office функції консула, консульські обов'язки
- head office головний офіс, головна установа
- inquiry office довідкове бюро
- lost property office бюро знахідок
- principal office головний офіс, головна установа
- office expenses адміністративні витрати
- office hours робочі години, години службових занять
- office stationary канцелярське приладдя
- office of chairman обов'язки головуючого
- office of honour почесна посада, неоплачувана посада
- office of state державна установа
- holders of an office посадові особи
- party (now) in office правляча партія
- rotation in office передача посади
- term of office строк повноважень
- to accept the renewal of one's term of office погодитись на поновлення мандату/ повноважень/ строку перебування на посаді
- to assume office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
- to be in office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду
- to come into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
- to enter upon office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
- to extend the term of office продовжити строк повноважень
- to get into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
- to hold office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду
- to leave office піти (з посади) у відставку
- to perform the offices of chairman виконувати обов'язки голови
- to put smbd. in office поставити когось при владі
- to renew the term of office відновити повноваження; відновити строк перебування на посаді
- to refuse an office відмовитись від мандату
- to run for the office of president виставити свою кандидатуру на пост президента
- to take office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
- for office use для службового користування
- through the good offices завдяки люб'язності
- Central O. of Information Центральне управління інформації (Велика Британія)
- Foreign and Commonwealth O. Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності (Велика Британія)
- Foreign O. Форін Офіс, Міністерство закордонних справ (Велика Британія)
- Home O. Міністерство внутрішніх справ (Велика Британія)
- War O. Військове міністерство (існувало до 1964 р.) (Велика Британія)

English-Ukrainian diplomatic dictionary. 2013.

Игры ⚽ Поможем написать реферат
Synonyms:
, , , / (conferred by authority), , , , , / , , , , , , , / , , / , , / ,


Look at other dictionaries:

  • office — [ ɔfis ] n. m. • v. 1190; lat. officium I ♦ 1 ♦ Vieilli Fonction que l on doit remplir, charge dont on doit s acquitter. ⇒ charge, emploi, fonction. Résigner un office. Loc. fig. Remplir son office : produire son effet naturel, jouer pleinement… …   Encyclopédie Universelle

  • office — 1. (o fi s ) s. m. 1°   Devoir de la vie. •   Le ciel plus propice M envoie un compagnon en ce pieux office, CORN. Pomp. V, 1. •   Il [le roi] m envoie Faire office vers vous de douleur et de joie, CORN. Hor. IV, 2. •   Si votre main puissante… …   Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré

  • office — of‧fice [ˈɒfs ǁ ˈɒː , ˈɑː ] noun 1. [countable] a room or building where people work at desks: • The agency recently closed its Houston office. • I d like to see you in my office. • I applied for the job of office manager. • There is a shortage… …   Financial and business terms

  • office — Office, n. penac. Tantost signifie cela mesme que Officium en Latin, dont il vient, et suyvant cela on dit, Il m a fait tout bon office d ami, Nihil non officij quod amicum deceat, mihi praestitit, Et correspondance d offices, Officiorum vices,… …   Thresor de la langue françoyse

  • office — OFFICE. s. m. Devoir de la vie humaine, de la societé civile. Il est de l office d un Magistrat, d un bon Pasteur, d un bon citoyen. tous les offices de la vie civile. c est l office d un bon pere, d un bon mary, d un bon amy. Ciceron a fait un… …   Dictionnaire de l'Académie française

  • Office — Of fice, n. [F., fr. L. officium, for opificium; ops ability, wealth, help + facere to do or make. See {Opulent}, {Fact}.] 1. That which a person does, either voluntarily or by appointment, for, or with reference to, others; customary duty, or a… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • office — of·fice n 1: a special duty, charge, or position conferred by governmental authority and for a public purpose qualified to hold public office; broadly: a special duty or position of authority hold an office of trust 2: a place where business or… …   Law dictionary

  • office — [ôf′is, äf′is] n. [OFr < L officium < opificium, doing of work < opifex, a worker < opus, a work (see OPUS) + facere, to DO1] 1. something performed or intended to be performed for another; (specified kind of) service [done through… …   English World dictionary

  • office — (n.) mid 13c., a post, an employment to which certain duties are attached, from Anglo Fr. and O.Fr. office (12c. in Old French), from L. officium service, duty, function, business (in Ecclesiastical Latin, church service ), lit. work doing, from… …   Etymology dictionary

  • Office — Of fice, v. t. To perform, as the duties of an office; to discharge. [Obs.] Shak. [1913 Webster] …   The Collaborative International Dictionary of English

  • office — [n1] business, responsibility appointment, berth, billet, capacity, charge, commission, connection, duty, employment, function, job, obligation, occupation, performance, place, post, province, responsibility, role, service, situation, spot,… …   New thesaurus

Share the article and excerpts

Direct link
… Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”